Вчення Шрі Ауробіндо
Вчення Шрі Ауробіндо бере початок від стародавніх мудреців Індії, які стверджували, що за зовнішніми проявами Всесвіту приховується Реальність Істоти та Свідомості — Єдине і Вічне Я всіх речей. Всі створіння єдині в цьому Єдиному Я і Дусі, але розділені певною відокремленістю свідомості, незнанням свого істинного Я і Реальності в розумі, житті та тілі. За допомогою певної психологічної дисципліни можливо усунути цю завісу розділеної свідомості та усвідомити істинне Я — Божество в нас і у всьому.
Вчення Шрі Ауробіндо стверджує, що ця Єдина Істота і Свідомість залучені в Матерію. Еволюція — це метод її звільнення; свідомість з’являється в тому, що здається несвідомим, і, з’явившись, прагне зростати все вище, розширюючись і розвиваючись до все більшої досконалості. Життя — перший крок у цьому вивільненні свідомості; розум — другий; але еволюція не завершується розумом — вона очікує звільнення у щось більше: духовну і суперментальну свідомість. Наступним кроком має стати розвиток Суперрозуму і Духу, як домінуючої сили в свідомій істоті. Лише тоді приховане Божество в речах повністю звільниться, і життя зможе проявити досконалість.
Попередні етапи еволюції природа здійснювала без свідомої волі в рослинному і тваринному житті, але в людині природа здатна еволюціонувати свідомою волею інструменту. Проте це не може бути здійснено лише ментальною волею людини, бо розум доходить лише до певної точки, після чого рухається тільки по колу. Потрібно перетворення — поворот свідомості, при якому розум має змінитися на вищий принцип. Цей метод можливо знайти через стародавню психологічну дисципліну і практику йоги. В минулому це здійснювалося шляхом спроби віддаляння від світу і зникненням у висотах Я або Духу. Шрі Ауробіндо вчить тому, що можливе сходження вищого принципу, яке не просто звільнить духовне Я від світу, а звільнить його в світі, змінить обмежене знання розуму суперментальною свідомістю-істиною, яка стане належним інструментом внутрішнього Я і дозволить людині знайти себе як внутрішньо, так і динамічно, вирости з іще тваринної людяності в божественну расу.
Ця трансформація не може бути здійснена одразу, швидко або чудесним чином. Шукач має пройти багато етапів, перш ніж стане можливим сходження суперрозуму. Людина живе переважно в поверхневому розумі, житті та тілі, але в ній є також і внутрішнє буття з більшими можливостями, до яких вона має пробудитися. Перший крок в йозі полягає у відкритті можливостей внутрішнього єства та в тому, щоб жити звідти назовні, керуючи своїм зовнішнім життям внутрішнім світлом і силою. Роблячи це людина відкриває свою істинну душу — не зовнішню суміш розумових, життєвих і фізичних елементів, а щось із Реальності, що сьоїть за ними, іскрою від єдиного Божественного Вогню. Вона повинна жити у своїй душі, очищати і спрямовувати решту природи її прагненням до Істини. Потім може відбутися відкриття висот і сходження вищого принципу Буття. Але навіть тоді це не є повним Супраментальним світлом і силою. Тому що існує кілька рівнів свідомості між звичайним людським розумом і суперрозумовою Істиною-свідомістю. Ці проміжні рівні мають бути відкриті, і їхня сила має бути принесена в розум, життя і тіло. Лише після цього повна сила Істини-свідомості зможе діяти в природі. Процес цієї самодисципліни або садхани довгий і складний, але навіть невелика частина її — це великий здобуток, бо робить можливим остаточне звільнення і досконалість.
Багато чого з того, що належить до старіших систем, необхідні на цьому шляху — відкриття розуму до більшої широти, відчуття Я та Нескінченності, вихід у те, що називається космічною свідомістю, опанування бажань і пристрастей; зовнішній аскетстизм не є обов’язковим, але перемога над бажанням і привязанністю, контроль над тілом і його потребами, жадібністю та інстинктами є незамінними. Існує поєднання старих систем: шлях знання через розрізнення розуму між Реальністю і зовнішністю, шлях серця — відданості, любові і самопожертви, і шлях дії — відмова від мотивів особистої вигоди заради Істини і служіння вищій Реальності, ніж его. Бо істота у всій повноті має бути навчена так, щоби вона могла реагувати і трансформуватися, коли це більше Світло і Сила зможуть діяти в природі.
У цій дисципліні натхнення Вчителя, його контроль і присутність на складних етапах — незамінні, бо інакше пройти її без численних помилок і спотикань, які унеможливлять успіх, було б неможливо. Вчитель— це той, хто піднявся до вищої свідомості і буття, і його часто вважають їх проявом або представником. Він допомагає не лише своїм вченням, а ще більше — своїм впливом і прикладом, а також здатністю передавати свій досвід іншим.
Це — вчення і метод практики Шрі Ауробіндо. Його метою не є розвиток якоїсь однієї релігії, не об’єднання старих релігій або заснування нової, бо будь-що із цього відвертало б від його головної мети. Єдина мета його Йоги — це внутрішній саморозвиток, за допомогою якого кожен, хто її практикує, з часом може відкрити Єдине Я в усьому та розвинути вищу свідомість за розумову — духовну суперментальну свідомість, яка перетворить і зробить божественною людську природу.
~ Шрі Ауробіндо
Лист до учня, Лютий 1934
CWSA, Т. 36, Автобіографічні нотатки, С. 547–550
Переклад: ср, 12 нояб. 2025 г. в 20:45, Anatolii Diachenko <aurokoloryt@gmail.com>:
Подивіться це на YouTube: https://youtu.be/9o-DiOXCZAk